Навчально-методична лабораторія археологічних досліджень імені Михайла Сікорського

Навчально-методична лабораторія археологічних досліджень імені Михайла Сікорського є підрозділом ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», створеним при кафедрі історії та культури України з метою активізації навчальної, навчально-методичної, науково-дослідної діяльності для ґрунтовного вивчення історико-культурних процесів та явищ на території України (в тому числі на Переяславщині) на основі досліджень експедицій університету та експонатів.

Основними напрямками діяльності лабораторії археологічних досліджень є:

науковий, що полягає в отриманні нових історичних знань на основі всебічного вивчення колекції археологічних експонатів;
фондовий, що передбачає формування музейного фонду, забезпечення збереження експонатів та створення умов для їх використання в навчальному процесі;
експозиційний, що полягає у здійсненні науково організованої та художньо оформленої демонстрації археологічних експонатів;
освітньо-виховний, спрямований на залучення студентської молоді до пам'яток національної та світової історико-археологічної спадщини, її патріотичне, моральне та естетичне виховання.

З утворенням в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди історичного факультету (1. 09. 1994 р.) гостро постала проблема створення відповідних умов та матеріально-технічної бази для проведення обов'язкової археологічної практики студентів-істориків, а також приміщення для камеральної обробки археологічних матеріалів (в першу чергу - кераміки) з розкопок експедиції університету. З цією метою за ініціативою декана історичного факультету кандидата історичних наук, доцента В.П. Коцура у серпні-вересні 1995 р. силами студентів-істориків під керівництвом викладача О.В. Колибенка було створено кабінет археології Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С. Сковороди. Після отримання статусу університету кабінет археології було перетворено у 2002 р. в лабораторію археологічних досліджень, яка діяла спочатку при новоствореній кафедрі давньої та середньовічної історії (завідувач - доц. О.В. Колибенко), а з 2004 р. діє при кафедрі історії та культури України (завідувач - проф. В.К. Молоткіна).

Наукове та організаційне керівництво кабінетом археології та лабораторією з моменту їх створення здійснювали кандидат історичних наук, доцент Олександр Володимирович Колибенко, кандидат історичних наук, доцент Олена Володимирівна Колибенко, кандидат історичних наук Микола Петрович Губочкін, кандидат історичних наук, викладач Анастасія Володимирівна Ставицька. У структуру лабораторії (на громадських засадах) входили науково-дослідна група просторово-інформаційних досліджень в археологічній науці та навчально-науковий центр усної історії, який з травня 2006 р. виділився зі складу лабораторії й діє як штатна структурна одиниця при кафедрі історії та культури України.

Основна діяльність лабораторії спрямована на створення і запровадження у навчальних закладах регіону системи історико-краєзнавчої роботи в світлі підготовки майбутніх вчителів історії до організації і проведення активної історико-краєзнавчої діяльності в шкільних і позашкільних закладах з метою формування і утвердження серед учнів активної життєвої, патріотичної позиції, виховання патріотизму і любові до рідного краю.

Співробітниками лабораторії археологічних досліджень здійснювалося виконання таких тем:

«Еліта Переяславля Руського в суспільно-політичному житті Русі (друга половина ХІ - середина ХІІІ ст.)» (Колибенко Олена Володимирівна). Науковий керівник - д.і.н., проф., член-кор. НАНУ Моця О.П.
«Кропивнянський козацький полк у соціально-економічній та військово-політичній системі України (кінець XVI - кінець XVIII ст.)» (Губочкін Микола Петрович). Науковий керівник - к.і.н., доц. Колибенко О.В.
«Переяславль Руський та його округа (історико-археологічний аспект)» (Колибенко Олександр Володимирович). Науковий консультант - д.і.н., проф., академік НАНУ Толочко П.П.
«Становлення та розвиток археологічної освіти в Україні (20-ті рр. ХХ ст.)» (Ставицька Анастасія Володимирівна). Науковий керівник - к.і.н., доц. Колибенко О.В.
«Археологічний літопис Південної Русі» як джерело з історії та археології України» (Павлик Олександр Васильович). Науковий керівник - к.і.н., доц. Колибенко О.В.
«Історична реконструкція дитинця Києва Х - першої половини ХІІІ ст.» (Янченко Володимир Володимирович). Науковий керівник - к.і.н., доц. Колибенко О.В.
«Металургійне виробництво антів, склавинів та літописних слов'ян V-X ст.» (Трачук Олексій Васильович). Науковий керівник - к.і.н., доц. Колибенко О.В.

Співробітники лабораторії брали активну участь у розвідкових дослідженнях на території Переяслав-Хмельницького району Київської області, Канівського району Черкаської області, Овруцького району Житомирської області; науково-рятівних археологічних розкопках на території м. Переяслава-Хмельницького. Студенти та аспіранти брали активну участь у Північно-Кримській міжнародній пізньопалеолітичній експедиції ІА НАНУ (стоянки Кабазі ІІ та Кабазі V, Бахчисарайський район АР Крим), Українсько-турецькій міжнародній середньовічній експедиції Інституту археології НАН України (Очаківський загін, Білгород-Дністровський загін), проводили дослідження різночасових пам'яток поблизу с. Циблі на березі Канівського водосховища, картографування "Змійових" валів Переяславщини та дослідження окремих ділянок Великого валу, дослідження на пізньотрипільському поселенні на західній околиці м. Переяслава-Хмельницького поблизу хут. Комуна, в урочищі Крутуха-Жолоб, охоронні дослідження в зоні активного розмиву Канівського водосховища, брали участь у роботі Трипільської (Ржищівський загін) та Переяславської постійно-діючої експедиції.

Отже, за останні понад двадцять років завдяки наполегливій праці співробітників археологічної лабораторії, викладачів, аспірантів та студентів Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди, у співпраці з Інститутом археології НАН України та Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав», було виявлено та введено до наукового обігу значну кількість різночасових археологічних пам'яток, в тому числі - унікальних, які стали надбанням української археологічної науки. Протягом 1993-2015 польових сезонів через різні археологічні експедиції на території України пройшло близько тисячі студентів історичного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

На базі лабораторії проводяться лекційні та семінарські заняття з профільних дисциплін зі студентами, магістрантами та аспірантами історичного факультету, слухачами спеціальності «Історія» факультету післядипломної освіти.

З вересня 2013 р. на базі лабораторії проводяться заняття археологічного гуртка зі студентами історичного факультету (відповідальна - к.і.н., доц. Колибенко О.В.).

Співробітники лабораторії брали активну участь у Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, форумах: Шевченківські читання, «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні», «Краєзнавство як феномен історичного розвитку та державотворення України», «Українство у світі: Україна є там, де живуть українці», Єфремівські читання «Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)», «Софійські читання», «Археологія Середньої Наддніпрянщини: проблеми, пошуки, перспективи», «Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація», «Історія археології: особистості та школи (До 160-річчя В.В. Хвойки)», «Знаки питання в історії України: суспільство між традицією та модернізацією», «Християнські старожитності Київської Русі» в рамках VIII наукових читань «Чернігівські старожитності», «Переяславська рада 1654 року і доля українського народу», «Сікорські читання», «Актуальні проблеми нумізматики в системі спеціальних галузей історичної науки», «Комунікативні горизонти усної історії», «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури» та ін. За час існування лабораторії співробітниками опубліковано понад 100 публікацій у фахових виданнях, навчальні посібники «Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини. Ч.1. Археологічні джерела», «Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини. Ч.2. Топонімічні джерела», розділи у колективних монографіях: «Переяслав-Хмельницький. Природа: рослинний світ. Критичний інвентаризаційний анотований конспект флори та рослинності: судинні рослини, мохоподібні, лишайники, водорості»; «Інститут археології Національної академії наук України. 1918-2014»; «Вища освіта України. Київська область»; навчальний посібник «Археологія давньоруського міста».

Лабораторія археологічних досліджень співпрацює з науково-дослідними установами: Інститут археології НАН України - організація та проведення археологічних досліджень (м. Переяслав-Хмельницький, Північна постійно діюча експедиція, с. Ходосівка Київської області), підготовка аспірантів, участь у наукових конференціях, робота у науковій бібліотеці та архіві; Інститут історії України НАН України - постійно діючий семінар «Спадщина України-Русі»; Центр усної історії ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» - опрацювання та підготовка до друку матеріалів усної історії (спогади, мемуари, щоденники, листування).