Коцур Анатолій Петрович

Народився 6 січня 1963 р. у с. Сакуниха Недригайлівського р-ну Сумської обл.

Історик, науковець, викладач.

У 1985 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Чернівецького державного університету (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).

Кандидат історичних наук (1991). Вчене звання доцента кафедри історії України присвоєно у 1992 р.

Доктор історичних наук (2001). Вчене звання професора кафедри історії та культури України присвоєно у 2003 р.

У 1985-2003 рр. - зав. метод. лабораторією історичного ф-ту, аспірант, асистент, доцент кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 1997-1999 рр. - стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих науковців.

2003-2016 рр. - зав. кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2016 р. - в. о. зав. кафедри історії зарубіжної україністики цього ун-ту.

З 2000 р. - професор кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (за сумісництвом).

Професор А.П. Коцур підготував та викладає лекційні курси: «Історія України», «Історіографія історії України», «Сучасна українська історіографія», «Методика викладання історії у вищій школі», «Історія науки і техніки в Україні», «Вступ до університетських студій», «Історія розвитку етнопсихології», «Українська та зарубіжна етнологія у вітчизняному науковому дискурсі», «Історія розвитку наукових ідей».

А.П. Коцур засновник і головний редактор наукового фахового видання «Часопис української історії», член редколегій наукових фахових видань: «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Історія», «Етнічна історія народів Європи», «Наукові записки з української історії», «Переяславський літопис», «Історія науки і біографістика» та ін.

Науковий редактор 27 монографій, довідників, підручників; рецензент 103 наукових праць; опонент 34 дисертаційних досліджень.

Професор А.П. Коцур учасник понад 100 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, зокрема, достойно представляв наш університет на наукових форумах у Болгарії, Грузії, Молдові, Румунії, Польщі, Словаччині, США, Чехії.

А.П. Коцур голова спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських (2011-2013 рр.) та член спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій (2004 р. - по нинішній час). Неодноразово призначався головою Державних екзаменаційних комісій, акредитаційних комісій ВНЗ. Входить до ряду оргкомітетів з відзначення пам'ятних і знаменних дат в історії України.

А.П. Коцур - член Українського Історичного Товариства (з 1998), історико-культурного товариства ім. П. Калнишевського (з 2004).

Професор А.П. Коцур - відмінник освіти України (2002), відмінник аграрної освіти та науки України (2007), Заслужений працівник освіти України (2007). Нагороджений Почесною відзнакою ім. Г.С. Сковороди (2008), Почесною відзнакою "Хрест Петра Калнишевського" (2009). Має відзнаки Міністерства освіти і науки України (2010, 2012), Міністерства аграрної політики України (2007, 2011), Національної спілки краєзнавців України (2010, 2012), Національної академії наук України (2015), Київського міського голови (2005, 2006, 2007), Громадянського Парламенту жінок України (2005), Українського центру оцінювання якості освіти (2009) тощо. На малій Батьківщині (Сумська обл.) - Почесний громадянин Сакунихи (2010). Його обрано «Людиною року Недригайлівщини - 2013».

Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарата за заслуги з відродження духовності, вагомий внесок у розвиток науки і освіти в Україні, утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджено Орденом святих Кирила і Мефодія (2013), Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (2018).

А.П. Коцур за підручник з «Історії України» нагороджений дипломом першого Всеукраїнського конкурсу видань для вищих навчальних закладів за 3 місце у номінації "Краще навчальне видання із соціально-гуманітарних наук" (2010)

Під керівництвом А.П. Коцура захищено 20 кандидатських і 5 докторських дисертацій.

Автор і співавтор понад 600 наукових публікацій, 21 монографії, 98 навч.-метод. робіт, 19 підручників і навчальних посібників, у т.ч. 12 із грифом МОН України.

Коло наукових інтересів: сучасна вітчизняна історіографія, актуальні питання історії України ХVІІІ-ХХІ ст., методика викладання історії у вищих навчальних закладах, українська та зарубіжна етнологія у вітчизняному науковому дискурсі, історія української державності, українська національна ідея ХІХ - поч. ХХІ ст., історичне краєзнавство. 

Список праць: 

• Kotsur A.Сoncept of national historiography and its unity / A. Kotsur // Часопис української історії. - К., 2017. - Вип. 35. - С. 40-42.
• Коцур А. Маловідомі сторінки історії Київського університету (1937-1945 рр.) у спогадах професора І.А. Гриценка / А. Коцур // Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура (До 100-річчя Української революції 1917-1921 рр.), м. Київ, 29 березня 2017 р. / Редкол.: О.П. Реєнт (голова), В.П. Капелюшний, І.К. Патриляк, М.В. Борисенко, А.П. Коцур, О.П. Гончаров, Н.В. Терес. - К.: Фоліант, 2017. - С. 163-169.
• Коцур А. Київський університет у 1937-1945 рр. (спогади професора І.А. Гриценка) / А. Коцур // Часопис української історії. - К., 2017. - Вип. 36. - С. 52-63.
• Коцур А. П. Рец. на моногр.: Щебетюк Н. Б. Розвиток аграрної науки України наприкінці 20-х - 30-і рр. ХХ ст.: монографія / НААН, ННСГБ, Ін-т іст. агр. науки, освіти та техніки. - К., 2017. - 380 с. // Гілея: наук. вісник. Зб. наук. праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. - К.: Гілея, 2017. - Вип. 122. - С. 445-446.
• Коцур В., Коцур А. Менталітет як культурно-генетичний код української цивілізації / В. Коцур, А. Коцур // Переяславський літопис. - Переяслав-Хмельницький, 2017. - Вип. 12. - С. 193-198.
• Коцур А. Київський університет у 1937-1945 рр. (спогади професора І.А. Гриценка) / А. Коцур // Часопис української історії. - К., 2018. - Вип. 37. - С. 38-49.
• Коцур А. Історик на вістрі змін / А. Коцур, Я. Калакура // Часопис української історії. - К., 2018. - Вип. 37. - С. 149-155.